Дивовижні прогоди Роллінг Стоунс і Дональда Трампа

Дональд Трамп – персонаж вже досить немолодий, і за свою кар’єру навіть встиг “відзначитись” у музичній сфері, отримавши доброго прочухана від «головної» і «найстарішої» рок-групи планети – великих і безсмертних The Rolling Stones. Наскільки далеко зайшла ця ненависть, яскраво ілюструє наступна історія, яку можна сміливо записати в аннали музичних енциклопедій, і розказувати людям, як байку.

А діло було ось яке. Напевно, багато із вас пам’ятає роллінгівський альбом 1989-го, «Steel Wheels», у який, зокрема, увійшли такі розкішні речі як «Almost Hear You Sigh» та «Mixed Emotions», визнані зараз класикою. У підтримку цього диску музиканти проводили грандіозний тур Європою та Америкою – «Steel Wheels» піднявся до 2-го місця в чартах у Великобританії і до 3-го в Штатах, ставши згодом двічі платиновим.
На той час у США було дуже популярним так зване «pay-per-view» – щось на зразок платного телебачення, коли, заплативши гроші, ти можеш придбати приватну трансляцію якоїсь події, недоступної глядачам «звичайних» каналів. Переважно таким чином транслювали різноманітні боксерські поєдинки, спортивні шоу і тому подібне, але згодом індустрія охопила й музичні концерти (щонайменше, відомих груп), які, подібно до спорту, за певну суму можна було дивитися у прямому ефірі. Було вирішено це застосувати і до заключного, американського шоу-туру Rolling Stones, яке мало відбутися у «Boardwalk Hall» в Атлантік-Сіті. А спонсорувалось воно одним закладом, розташованим неподалік, ім’я якого було…. “Trump Plaza Hotel and Casino”. Ця назва, звісно ж, не випадкова, і друкарською помилкою тут теж не пахне – готелем-казино і досі володіє така собі компанія Trump Entertainment Resorts, засновником якої є Дональд Трамп. Одначе, «роллінги» навіть у 80-х не бажали з ним зв’язуватись (та й узагалі, недолюблювали вони бізнесменів), і тому вирізали контракт з американським мільярдером із загальної угоди. Відтепер, Дональд не повинен був брати участь у будь-якій рекламній діяльності поза Атлантік-Сіті, мало того – йому заборонили з’являтись навіть на самому ж шоу в Бордволк Холл, яке він мав фінансувати (хоча це і звучить трохи дивно).

Майк Коул, промоутер цього концертного туру, розповідав наступне:

Вже в саму ніч, коли мало відбутися шоу, мені сказали пройти у кімнату для преси – вона знаходилась в іншій будівлі. Я заходжу, і, що ви думаєте, я бачу? Сидить Дональд Трамп, і дає свою прес-конференцію! У нашій кімнаті!

За словами Коула, Трамп спробував тоді викрутитись, що, мовляв, прийшов не сам, а його «попросили піднятися», проте це не викликало ніякої довіри.

«Припини!» – відповів Майк бізнесмену. «Не роби із себе брехуна».

Думаючи, що ситуацію вже залагоджено, Коул пішов у гримерку готуватися до концерту – але не пройшло й п’яти хвилин, як йому доносять, що Трамп знову повернувся до мікрофону, і щось спокійнісінько розповідає пресі. Промоутеру довелось висолопивши язик на бороду бігти назад, і вдруге просити Дональда зупинитись – він добре розумів, що це може закінчитися чим завгодно. Та за якусь мить усе повторилось: тільки Майк у роздягалку – Трамп знову у прес-кімнаті, і завзято піариться.

Врешті, у справу втрутився сам Кіт Річардз, зі своїм особливим «стилем дипломатії». Всі, хто коли-небудь працювали із гітаристом Роллінгів, захоплювались його простотою і щирістю – зіркова хвороба у легендарного музиканта цілковито відсутня. Проте була у нього одна маленька слабкість – цей англійський батяр ну ніяк не терпів нахабства і несправедливості, за що й отримав негласний титул «поганого хлопця рок-н-ролу». Цього разу Кіта теж два рази просити не довелось – він зненацька витягнув свій ніж, і кинув його на стіл, прямо перед переляканим Коулом:

Якого дідька я йому (Трампу – ред.) щось винен? Може, мені вийти і пристрілити цього гімнюка? Хтось із нас точно має покинути будівлю: або він, або ми!

Майк Коул все це передав Трампу, додаючи: «Зараз відбудеться одна з двох речей. Або ти негайно залишаєш приміщення, і «Стоунз» у 6:40 дають інтерв’ю CBS News, або ж ти зостаєшся, і я даю інтерв’ю сам, пояснюючи людям, чому трансляцію концерту, за який вони заплатили гроші, було зірвано».

Після цього розгорілися справжні пристрасті: Коул помітив, як три здоровенні «шафи» з охорони Трампа, всі одягнуті у плащі (картинка – як з фільму), прямують до нього. Двоє вишибалів уже взялися натягати рукавички, а третій навіть дістав кастет.
Але тут американський політик дещо прорахувався. Коул, не зволікаючи, повідомив про це охороні «роллінгів» – а та налічувала аж 40 добірних бійців, озброєних кийками, гайковими ключами і викрутками. Не дивно, що буквально за декілька хвилин, ці хлопці успішно прогнали Трампа разом з його головорізами куди подалі.

Ну а Коул і досі полюбляє з усмішкою згадувати: «У ту ніч я, в прямому сенсі, звільнив самого Дональда Трампа!».

Фото: Reuters, The Life Picture Collection/Getty Images, WireImage.